ВАЖЛИВО! 10 НОВИН ДЛЯ БІЗНЕСУ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ
ВАЖЛИВО! 10 НОВИН ДЛЯ БІЗНЕСУ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ

Поділитися новиною:

ВАЖЛИВО! 10 НОВИН ДЛЯ БІЗНЕСУ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ

Державна фіскальна служба оприлюднила оновлений (станом на 05.04.2019) план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Оновлений список (розділи І та ІІ) містить 5077 юридичних осіб, з яких 93 - фінансових установи, постійні представництва та представництва нерезидентів.

Востаннє ці плани оновлювались 7 березня, а розділи III (документальні планові перевірки фізичних осіб) та IV (документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) відповідно у лютому та наприкінці березня.

Окрім того у ДФС нагадали, що у зв'язку із перенесенням робочого дня з 30 квітня на 11 травня, сплату нарахованих поточних податкових зобов'язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Нагадаємо, що дізнатись про потрапляння компанії у графіки планових перевірок державних органів нагляду та контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, сервіс дозволяє перевірити інформацію щодо сплати податків вашими контрагентами та можливе їх включення до санкційних списків України, ЄС, США та інших країн.

 

Головне управління ДФС у м. Києві в індивідуальній податковій консультації від 28.03.2019 № 1303/ІПК/26-15-14-09-01-15 роз'яснило, у яких випадках необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій при продажі товарів та наданні послуг через інтернет.

Пряма оплата

РРО не застосовуються у разі здійснення операції із оплати покупцями рахунків за товари підприємства, що згенерованих дистанційним способом(на сайті підприємства) та здійснені без застосування платіжних карток через банківські установи, зокрема, шляхом внесення готівки через касу банку на рахунок підприємства.

Це ж саме стосується й здійснення оплати покупцями рахунку підприємства через банківський термінал самообслуговування.

Водночас, при оплаті покупцем рахунку підприємства за допомогою інтернет-банкінгу - РРО застосовуються, а розрахунковий документ в такому випадку надається (надсилається) споживачеві разом із товаром.

Оплата через посередника

Під час відвантаження товару посередникові, за умови переходу права власності на товар до посередника, розрахунки підприємства за вищезазначений товар будуть вважатися безготівковими та проводяться без застосування РРО.

Якщо право власності на товар не переходить до посередника, а посередник здійснює лише доставку даного товару покупцю за умови передплати, аналогічно доставці товару поштою, продавець при продажу повинен забезпечити надання покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром.

Якщо доставка товару здійснюється посередником за умови післяплати, то посередник видає чек покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому він повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Платіжні системи та картки

У разі, якщо покупець, використовуючи інтернет, замовив товар і розрахунок за нього (передплата) була здійснена з застосуванням платіжних систем Portmone, LiqPay - РРО застосовуються, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачеві разом із товаром.

При оплаті покупцем замовленого на сайті підприємства товару платіжною картою Visa, MasterCard та ін. (підприємство користується інтернет-еквайрингом, оплата здійснюється через сайт підприємства) - застосування РРО є обов'язковим, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачу разом із товаром.

Також пропонуємо до перегляду матеріал про те, як убезпечити власні покупки в інтернеті.

Нагадаємо, що модуль «Ситуації для бізнесу» інформаційно-правових систем ЛІГА:ЗАКОН містить практичні матеріали, пов'язані з організацією бізнес-процесів, наприклад:

відкриття інтернет-магазину;

відповідальність інтернет-продавця;

захист прав споживачів в інтернет-торгівлі.

 

Держпраця може перевіряти дотримання роботодавцями встановлених колективними договорами гарантій

Суть справи: під час здійснення перевірки підприємця щодо додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Держпраці винесло припис, яким зобов'язав роботодавця усунути порушення гарантій, встановлених колективним договором.

Оскаржуючи відповідний припис, підприємство вказало, що виключні повноваження щодо здійснення контролю виконання умов колективного договору законодавством покладено на самих учасників такого договору, а втручання Держпраці є неправомірним.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.

Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із таким висновком.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про колективні договори та угоди», у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості.

Згідно із ст. 18 КЗпП, положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників.

Верховний Суд вказав на необґрунтованість посилання скаржника на те, що органи Держпраці не мають права втручатися у правовідносини, що виникають з колективного договору.

Відповідно до Положення, Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідну постанову по справі № 808/1032/17 ВС прийняв 20.03.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна тут.

 

Добові при відрядженнях: аванс та компенсація особистих коштів

Як ми писали раніше, з 1 січня граничний розмір добових витрат встановлено у розмірі 417 грн (0,1 мінімальної заробітної плати) для відряджень по Україні і 80 євро (по курсу НБУ) для відряджень за кордон. Добові у встановлених розмірах не підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором (п. 170.9.1 ПК), а будь-яке перевищення цих сум оподатковується як додаткове благо. При цьому, законодавством не встановлено мінімальні та максимальні розміри відрядних витрат.

Інструкцією про службові відрядження (наказ Мінфіну від 13.03.1998 № 59) встановлено, що підприємство забезпечує працівника авансом на відрядження. Аванс видається після підписання наказу про направлення працівника у відрядження, перед поїздкою. Він може видаватися як готівкою, так і перераховуватися у безготівковій формі.

По завершенню відрядження, працівник зобов'язаний відзвітувати про кількість і напрямки використання виданих на відрядження коштів. У п'ятиденний термін після повернення він оформляє авансовий звіт (алгоритм складання звіту та приклад заповнення відповідної форми ви можете знайти у розділі «Форми та бланки» інформаційно-правових систем ЛІГА:ЗАКОН). Після цього бухгалтерія проводить остаточні розрахунки з працівником.

Слід пам'ятати, що працівник зобов'язаний зберігати оригінали підтверджуючих документів (платіжне доручення, розрахунковий та касовий чеки, виписка з карткового рахунку, квитанція до касового ордера тощо) про витрати у відрядженні: квитки або транспортні рахунки (багажні квитанції), рахунки з готелів або від осіб, що надають послуги з розміщення та проживання.

Про те, як звітуватись при придбанні електронних квитків при відрядженні, можна прочитати у наших попередніх матеріалах.

Невитрачені кошти підлягають поверненню до каси підприємства або зарахування на поточний банківський рахунок. При цьому, якщо під час відрядження готівка отримувалась з використанням платіжних карток, надати звіт і повернути невикористану суму потрібно до завершення третього банківського дня після закінчення відрядження.

У випадку, якщо перебуваючи у відрядженні, працівникові довелося витратити власні кошти на придбання товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства, то за цими видатками працівник також надає авансовий звіт до бухгалтерії підприємства. Відшкодування таких витрат відноситься до майнових відносин між суб'єктом господарювання та працівником, і регулюється не трудовим, а цивільним законодавством. Виходячи з положення ч. 2 ст. 530 ЦКвідшкодування коштів повинно здійснитись у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (написання відповідної заяви) працівником.

 

Директор та засновник в одній особі: чи потрібно нараховувати зарплату?

Ситуація, коли засновник (власник) виконує функції керівника підприємства, не нараховуючи собі при цьому заробітної плати, завжди є актуальною, але, одночасно, і суперечливою. У таких випадках підприємство неминуче вдається в питання: які відносини виникають - трудові або корпоративні?

На даний момент, на жаль, не існує однозначної судової або правозастосовної практики, яка б на сто відсотків гарантувала, що передача управління підприємством в руки засновника (власника) не спричинить проблем у веденні бізнесу в майбутньому. Проте є способи для максимального зменшення ризиків виникнення таких проблем.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Така ж правомочність власника повинна бути відображена і в статуті підприємства (якщо ж, статутними документами такої можливості не передбачено, необхідно внести до них відповідні зміни). Так, на підставі положень статуту, власник (учасники) приймає рішення про здійснення управління підприємством безпосередньо його власником (одним з учасників) без нарахування заробітної плати з джерелом доходу у вигляді дивідендів. З таким керівником не укладається трудовий договір і відповідно не виникає зобов'язання сплати єдиного соціального внеску та інших встановлених законодавством зборів.

Водночас, такий варіант не можна застосувати для певних організаційно-правових форм ведення господарської діяльності (наприклад, для акціонерних товариств, для яких законодавством прямо передбачено зобов'язання укладення контракту з кожним членом виконавчого органу). Однак, незважаючи на те, що судова практика свідчить про те, що суди найчастіше стають на бік підприємств, органи ДФС та Держпраці продовжують вважати такі відносини прихованими трудовими і виписують далеко не маленькі штрафи.

Про штрафи Держпраці за перебування власника в робочому процесі без укладення трудового договору читайте за посиланням

В одному зі своїх роз'яснень ДФС вказала, що власник може бути керівником і не нараховувати собі заробітну плату, тільки в тому випадку, якщо підприємство не отримує прибутку і може бути застосовано виключно як тимчасовий захід.

Є й інший варіант оформлення таких відносин. Керівник призначається рішенням власника (учасників), видається наказ про призначення власника(учасника) керівником (директором) підприємства і внесення його у штат. В даному випадку підприємство зобов'язане укласти з керівником трудовий договір, внести запис до трудової книжки, виплачувати йому заробітну плату і здійснювати відрахування єдиного соціального внеску та інших встановлених законодавством зборів. Якщо ж підприємство планує виплачувати мінімальний розмір заробітної плати, керівнику можна встановити зарплату 4173 гривні та оформити на неповний робочий день (наприклад, кілька годин в день). Однак, мінімальний соціальний внесок (в розмірі 918,06 гривень) все одно потрібно буде сплатити, незалежно від фактичного розміру виплаченої заробітної плати.

Таким чином, з огляду на те, що суди найчастіше стають на бік підприємств у подібних спорах, власники (учасники) можуть призначатися керівниками, але поки контролюючі органи ігнорують положення законодавства про корпоративне управління, представникам бізнесу, краще зайвий раз убезпечити себе від отримання немаленьких штрафів. Однак, не варто забувати і про те, що для кожної окремо взятої організаційно-правової форми ведення господарської діяльності є свої особливості, які слід враховувати при прийнятті того чи іншого рішення.

 

 

Чи потрібно оформлювати трудові відносини при проходженні стажування?

Суть справи: підприємець оскаржив рішення Держпраці щодо накладення на нього штрафу в 96 тис. грн за неоформленого працівника. Позивач вказав, що працівник проходив у нього стажування, тому з ним не був укладений трудовий договір.

Місцевий суд відмовив у задоволенні позову. З ним погодився апеляційний суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.

Суд вказав, що у випадку допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідну постанову № 802/1003/18-а Вінницький апеляційний адміністративний суд прийняв 28.08.2018. Ця постанова набрала сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню.

Такого ж висновку дійшов і Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 5.07.2018 № 825/619/18.

З повним текстом згаданих постанов ви можете ознайомитись в системі аналізу судових рішень VERDICTUM.

Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна тут.

 

Рішення про поновлення на роботі виконується негайно

Суть справи: колишній працівник звернувся до суду про скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі ,відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний же суд задовольнив позовні вимоги, допустивши негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

Оскільки роботодавець видав наказ про поновлення на роботі через сім місяців після проголошення судового рішення, позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення.

Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком апеляційного суду, додатково стягнувши з роботодавця середній заробіток за час затримки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працюрішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Верховний Суд вказав, що в такому випадку у роботодавця виникає обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи воно буде оскаржуватись.

Відповідно до ст. 236 КЗпП, затримкою виконання такого рішення необхідно вважати невидання роботодавцем наказу про поновлення без поважних причин, негайно, після його проголошення.

Верховний Суд нагадав, що у випадку затримки виконання рішення суду про поновлення з роботодавця стягується середній заробіток за час затримки.

Відповідну постанову по справі № 760/9521/15-ц ВС прийняв 24.01.2019. ЇЇ повний текст доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.

 

Підприємець може стягнути з контрагента збитки за нереєстрацію податкових накладних

Суть справи: підприємство звернулось до суду із позовом до свого контрагента про відшкодувати 1,5 млн грн збитку через порушення зобов'язання щодо надання податкових накладних за договором оренди майна. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.

Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позовних вимог відмовили, вказавши на відсутність винних дій зі сторони відповідача. При цьому вони посилались на постанову Верховного Суду від 12.03.2018 № 918/216/17. Відповідно до викладених у ній висновків, відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах з позивачем, а об'єкт дослідження зводиться до з'ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, тобто дослідження не перебуває у площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Однак об'єднана палата Господарського суду ВС не погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, задовільнивши позовні вимоги. Таким чином, Суд відступив від позиції, викладеній у постанові № 918/216/17.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в реєстрі, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені такими податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Верховний Суд вказав, що згідно із ст. 224 Господарського кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Для стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів господарського правопорушення:

- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання);

- шкідливого результату такої поведінки - збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідну постанову по справі № 917/877/17 ВС прийняв 3.09.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ у VERDICTUM можна отримати тут.

 

Коли банк втрачає право нараховувати проценти за кредитним договором?

Суть справи: банк просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, а також нараховані відсотки за прострочення виконання зобов'язання.

Місцевий та апеляційний суди вказали на обґрунтованість заявлених вимог, однак відмовили у задоволенні позову у зв'язку з пропуском банком строку позовної давності, перебіг якої слід рахувати з дати ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості за спірним кредитним договором.

Колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із таким висновком судів попередніх інстанцій, однак у задоволенні позову відмовила.

Верховний Суд вказав, що вимоги банку є необґрунтованими, оскільки за рішенням суду вказана кредитна заборгованість вже була стягнута, тому суди попередніх інстанцій помилково застосували до них позовну давність.

Також ВС зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється:

- після спливу визначеного договором строку кредитування;

- у разі пред'явлення до позичальника вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу.

Відповідну постанову по справі № 175/4753/15-ц ВС прийняв 6.02.2019. ЇЇ повний текст доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.

 

Дайджест податкових новин від ЛІГА:ЗАКОН Бізнес

1. Київська ДФС змінила електронну пошту для зворотного зв'язку

Змінено адресу особистої електронної скриньки начальника Головного управління служби у м. Києві Людмили Демченко. Крім того, для листування із окремими підрозділами столичної фіскальної служби запроваджено додаткові офіційні електронні скриньки

Докладніше

2. Чи сплачує працівник податок з коштів, відшкодованих йому підприємством?

Мінфін надав роз'яснення, чи підлягають оподаткуванню ПДФО кошти, які компанія відшкодовує своєму працівнику за витрати на господарські потреби підприємства

Докладніше

3. Перераховуючи кошти між власними рахунками, ФОП має бути уважним

Кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу ФОП - платника єдиного податку, навіть тоді, коли вони надійшли з його «приватної» картки

Докладніше

Задля впевненості у правильному виборі нових бізнес-партнерів, а також при перевірці наявних ділових контактів може бути корисним сервіс CONTR AGENTвід ЛІГА:ЗАКОН

4. Податкова визнала можливість отримання єдинником коштів через платіжні термінали

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом ФОП є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком)

Докладніше

5. Належне повідомлення про проведення документальної перевірки не є підставою для її здійснення

Верховний Суд вказав, що така перевірка проводиться податківцями лише за наявності встановлених підстав

Докладніше

6. Підписання акту звірки взаєморозрахунків перериває перебіг строку позовної давності

Верховний Суд вказав, що акт звірки може бути доказом лише за наявності двох умов

Докладніше

7. Зарплату більше 50 тис. грн можна виплачувати готівкою

Податківці роз'яснили, коли обмеження граничних сум готівкових розрахунків не діє

Докладніше

8. Як обчислюється податок на нерухомість у разі переходу права власності на об'єкт?

Фіскали нагадали про деякі особливості обчислення суми податку на нерухомість

Докладніше

9. У які строки надсилається та що має містити податкова вимога

ДФС нагадала про основні моменти, які потрібно знати про податкову вимогу

Докладніше

10. Чи є довідка зустрічної звірки контрагента підтвердженням здійснення операцій?

Податківці роз'яснили деякі питання, пов'язані з проведенням зустрічних звірок

Докладніше

11. Предметом камеральної перевірки можуть бути не тільки дані податкових декларацій

Верховний Суд нагадав, що її предметом також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних у держреєстрі

Докладніше

12. Як бізнесу підготуватися до податкових перевірок? ТОП-5 рекомендацій

Старший юрист практики податкового права та бізнес-ефективності ЮК Juscutum Дмитро Кулик розповів, як підготуватися до податкової перевірки

Докладніше

 

Web-адреса: cnap.kupyansk-rada.gov.ua/news/id/6036 | Переглядів: 216Дата публікації: 08:43 18.04.2019